ДЕМЕКЛОЦИКЛІНУ ГІДРОХЛОРИД (Demeclocyclini hydrochloridum), (4S,4aS,5aS, 6S,12aS)- 7-хлор-4- диметиламіно- 1,4,4а,5,5а,6,11,12а- октагідро- 3,6,10,12,12а- пентагідро- 1,11- діоксонафтацен- 2-карбоксамід.
С21Н21ClN2O8‧HCl Мол. м. 501,3
АФІ природного та синтетичного походження. Жовтуватий порошок, розчинний або помірнорозчинний у воді, дуже малорозчинний в ацетоні, практично нерозчинний в ефірі. УФ-спектр: λmax=385 нм (
=340–370) у нейтральному розчині. [α]20D = від –248° до –263° (1% розчин у 0,1 М розчині кислоти хлористоводневої). Зберігають у добре закупореній тарі, яка запобігає дії світла.
Ідентифікують методом ТШХ; за реакцією з кислотою сірчаною концентрованою — утворюється фіолетове забарвлення, що при додаванні води переходить у жовте; субстанція дає характерні реакції на хлориди. Кількісно визначають методом рідинної хроматографії.
Фармакологічна група. J01AA — антибіотики групи тетрацикліну.
Фармакологічні ефекти. Антибактеріальна (бактеріостатична) дія, внаслідок гальмування синтезу білка на рибосомах.
Застосування. Пневмонія та синусит, зумовлені Haemophilus influenzae тa Klebsiella spp., бронхіт, середній отит, фарингіт, ангіна, кон’юнктивіт, інфекції шкіри, звичайні вугри, актиномікоз, сибірка, бруцельоз, гонорея, сифіліс, хламідіоз, сипний та поворотний тиф (див. Антибіотики).
От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Компендиум 2015 — лекарственные препараты /Под ред. В.Н. Коваленко. — К., 2015; Clarke’s isolation and identification of drugs / Ed. A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological. 13 Ed., A, 2001.